Фільм «У війни нема дітей» Валерії Никифорець переміг на «Молодості»

Цьогоріч на фестивалі «Молодість» представили 127 стрічок із 50 країн світу в чотирнадцяти конкурсних та позаконкурсних програмах. Для документальної стрічки «У війни нема дітей» «Молодість» стала першим фестивалем та принесла перемогу.

Над фільмом Валерія Никифорець працювала зі співрежисером Дмитром Тодорюком та продюсером Романом Нагрієнком. «Не можемо повернути нашим героям дитинство без війни. Але можемо вплинути на те, як світ побачить і запам’ятає їхній досвід. Хочу, щоб після перегляду глядач у Лондоні, Парижі чи Києві пам’ятав конкретну дитину й розумів, чому її майбутнє стосується нас усіх», — розповіла Никифорець.

Валерія Никифорець — письменниця, документалістка, засновниця благодійного фонду Together UA та випускниця London Film Academy. Із 2010 року вона працює з дітьми у складних життєвих обставинах, і цей досвід став підґрунтям задуму фільму.

Під час навчання документальної режисури в London Film Academy Валерія запропонувала задум «У війни нема дітей» як дипломний проєкт. Через чутливість теми та участь неповнолітніх реалізувати його в межах навчання не дозволили. Згодом проєкт пройшов конкурсний відбір Державного агентства України з питань кіно й отримав підтримку для виробництва.

Стрічка складається з чотирьох історій про дитинство під час війни та раннє дорослішання. Поряд із болісним досвідом у фільмі залишаються жарти, ігри, закоханість і сміх.

Одна з героїнь — бабуся Зоя, яка має офіційний статус дитини війни. Переживши Другу світову війну, вона разом із донькою Тетяною боролася за повернення онука Дениса з російського полону. Ще одна героїня — дівчинка Христина із Золочева Харківської області, яка з родиною їхала на цвинтар і по дорозі підірвалася на міні. Мама і брат померли на місці, тато вижив, а Христина отримала складні опіки тіла та пережила чимало операцій.

«Для мене важливо, що відбудеться після фінальних титрів. Що глядач скаже своїй дитині, що запитає у власних батьків, чого більше не зможе сприймати байдуже. Бо пам’ять про війну має формувати відповідальність за майбутнє», — підсумувала авторка ідеї та співрежисерка фільму.